під'їзна колія

n амер.

1) річище

2) стежка до водопою

3) стежка, прокладена тваринами

4) тех. підкранова колія

5) зал. під'їзна колія

6) спорт. доріжка для розбігу

7) ав. злітно-посадочна смуга

8) спуск для гідролітаків

9) обгороджене місце (для курей тощо)

* * *

n; амер.

1) річище

2) стежка до водопою; стежка, прокладена тваринами

3) тex. підкранова колія; зaл. під'їзна колія

4) cпopт. доріжка для розбігу

5) aв. злітно-посадочна смуга

6) спуск для гідролітаків

7) обгороджене місце ( для курей)

-ездный під'їзний, (крыльцовый) ґанковий. -ной путь - під'їзний шлях, (железнодорожный) під'їзна колія, рукав (провинц.).

* * *

1. n

1) наближення, прихід, настання

2) військ. підхід, зближення

3) pl підступи

4) pl аванси, підходи, спроби

5) тех. подача

6) ав. заходження на посадку, вихід на аеродром

7) під'їзд, під'їзна колія

8) спорт. розбіг

2. v

1) підходити, наближатися; наставати

2) військ. підходити, зближатися

3) межувати, бути схожим (майже однаковим)

4) звертатися (з пропозицією тощо); починати переговори

* * *

1) наближення; прихід, настання; вiйcьк. підступ; підхід; зближення

2) звич. pl підступи ( до міста); під'їзд, під'їзна дорога ( approach road)

3) підхід (до розгляду, вивчення чого-небудь)

4) pl аванси, підходи

5) тex. подача, підведення ( супорта верстата)

6) мeтeop. насування

7) cпopт. розбіг, розгін

8) кocм. зближення ( кораблів)

9) cпopт. який виводить удар (гольф. approach shot)

1) підходити, наближатися; наближатися, наставати (зима, канікули); вiйcьк. підступати, зближатися; вiйcьк. зближати; кocм. зближатися ( про кораблі)

2) межувати, граничити ( з чим-небудь), наближатися ( до чого-небудь)

3) звертатися (до кого-небудь з проханням, пропозицією); вступати в переговори; вiйcьк. звертатися ( до начальства); розм. під'їжджати, підлещуватися ( до кого-небудь з чим-небудь); залицятися, намагатися спокусити

1. n

1) шпора

2) вершина; відріг (гори)

3) відросток (на крилі, лапі); півняча шпора

4) стимул, спонука

5) гострий наконечник, шип, зуб

6) металевий наконечник

7) бот. шпорка

8) підкіс; контрфорс

9) геол. відгалуження (жили)

10) зал. тупик; під'їзна лінія (тж spur track)

11) ріжки (хвороба рослин)

2. v

1) пришпорювати

2) бити шпорами (про півня)

3) спонукати, підбурювати

4) припасовувати шпори

5) надівати шпори

6) мчати щодуху; поспішати

7) підпирати, ставити підпірку

* * *

1) шпора; пришпорювання, підганяння

2) pl; icт. шпори як символ лицарського достоїнства; визнання, нагорода; слава; ( добре) ім'я

3) стимул, спонукання

4) відросток (на крилі або лапі птахів; spur shoot); півняча шпора

5) гострий наконечник, шип, зуб (на альпіністському ціпку, взутті)

6) металевий наконечник, що надягається на шпору бійцівського півня

7) бoт. шпорка

8) відріг ( гори)

9) бyд.

10) підкіс, контрфорс; буна

11) гeoл. відгалуження ( жили)

12) зaл. тупик, гілка ( spur track)

13) ріжки ( хвороба рослин)

1) пришпорювати

2) бити шпорами ( про птаха)

3) спонукувати, підбурювати ( часто spur on)

4) прилаштовувати шпори, оснащувати шпорами; надягати шпори

5) мчати щодуху, поспішати ( spur on)

6) ставити підпірку, підпирати

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

1. n

1) проходження; минання

2) перебіг

3) брід, переправа

4) зал. запасна колія

5) рух поїздів

6) декоративна шовкова тканина

7) поет. смерть

8) спорт. обгін

2. adj

1) скороминущий, швидкоплинний, миттєвий

2) побіжний; випадковий

3) переважаючий

3. adv

дуже, надзвичайно

* * *

1) проходження; протікання; перебіг ( часу)

2) припинення, зникнення, відхід; кончина, смерть

3) брід, переправа

4) зaл. запасна колія; проходження поїздів; наскрізний прохід

5) тeкcт. декоративна шовкова нитка; прогін тканини

6) cпopт. обгін; пасування

1) який проходить мимо; який обганяє

2) минаючий, скороминущий, миттєвий

3) побіжний, випадковий

1. n

1) світло; освітлення

2) освітленість; видимість

3) (the light) денне світло; день, денний час

4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощо

5) військ. прожектор

6) pl світлофор

7) pl театр. рампа, вогні рампи

8) полум'я; іскра

9) pl дані; нові відомості, інформація

10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання

11) знаменитість, світило; світоч

12) pl (розумові) здібності, можливості

13) просвіт; вікно; шибка

14) поет. зір

15) pl розм. очі, баньки

2. adj

1) світлий

2) світлого кольору; блідий

3) освітлювальний

4) легкий, нетяжкий

5) граціозний, витончений, легкий

6) розрахований на невелике навантаження

7) полегшеного типу, полегшений

8) неповновагий, неправильної ваги

9) несильний, м'який, ніжний, легкий

10) неміцний (про напій)

11) легкий (про їжу)

12) пухкий, розпушений, нещільний

13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)

14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотний

15) неважкий, необтяжливий

16) несуворий, легкий

17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений

18) веселий, безтурботний

19) чуткий, сторожкий (про сон)

20) фон. ненаголошений (про звук, склад)

21) слабкий (про наголос)

3. adv

легко

4. v (past і p.p. lit, lighted)

1) освітлювати (ся) (часто light up)

2) запалюватися (часто light up); загоратися

3) засвічувати

4) світити, присвітити (комусь)

5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)

6) опускатися, сідати; падати (on, upon)

7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)

8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)

* * *

1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)

2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи

3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)

4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність

5) аспект; сприйняття

6) знаменитість, світило; світоч

7) pl переконання, погляди; рівень

8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)

9) пoeт. зір; pl очі

1) світлий

2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)

3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий

1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)

2) світити, посвітити ( кому-небудь)

3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)

1) легкий, неважкий

2) неповновагий, неправильної ваги

3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний

4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)

6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)

7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний

8) легкий, чуткий ( про сон)

9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)

1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)

2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

3) ( into) нападати, накидатися

1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)

2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи

3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)

4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність

5) аспект; сприйняття

6) знаменитість, світило; світоч

7) pl переконання, погляди; рівень

8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)

9) пoeт. зір; pl очі

1) світлий

2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)

3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий

1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)

2) світити, посвітити ( кому-небудь)

3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)

1) легкий, неважкий

2) неповновагий, неправильної ваги

3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний

4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)

6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)

7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний

8) легкий, чуткий ( про сон)

9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)

1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)

2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

3) ( into) нападати, накидатися

n; амер.

1) річище

2) стежка до водопою; стежка, прокладена тваринами

3) тex. підкранова колія; зaл. під'їзна колія

4) cпopт. доріжка для розбігу

5) aв. злітно-посадочна смуга

6) спуск для гідролітаків

7) обгороджене місце ( для курей)

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

1) доступ

2) прохід; підхід

3) приступ, припадок (гніву тощо)

4) зростання, приріст

5) вибірка інформації

* * *

1) доступ

2) підхід; прохід; підступ

3) в'їзд ( на дорогу); дорожній під'їзд

4) наближення, настання, прихід

5) обч. доступ (до кoмп.)

6) можливість виступити по телебаченню

1) мати доступ ( до чого-небудь)

2) робити машинний пошук ( даних)

1. n

1) пень, пеньок, колода

2) цурпалок

3) корінець (квитанції тощо)

4) тех. укорочена деталь

2. v

1) викорчовувати, виривати з корінням (тж stub up)

2) корчувати; розчищати

3) ударитися ногою об щось тверде

4) погасити недокурок (тж stub out)

* * *

1) пень

2) короткий тупий уламок

3) цвях без головки

4) недопалок (stub of a cigarette, stub of a cigar)

5) корінець (квитанційної, чекової книжки); талон ( квитка)

6) тex. укорочена деталь

7) елк. шлейф

8) тex. короткий стояк

9) тex. штир

1) викорчовувати, виривати з корінням ( stub up); корчувати; розчищати

2) ударитися ногою об що-небудь тверде

3) гасити (недопалок; stub out)

1) доступ

2) підхід; прохід; підступ

3) в'їзд ( на дорогу); дорожній під'їзд

4) наближення, настання, прихід

5) обч. доступ (до кoмп.)

6) можливість виступити по телебаченню

1) мати доступ ( до чого-небудь)

2) робити машинний пошук ( даних)

залізнич(н)ий. -ная ветка - залізничий рукав. -ный путь - (залізна) колія, путь (ж. р.). [Вагон стоїть на третій путі].

* * *